24 - 09 - 2018

Жінка в біблії: ЯКЕ до неї ставлення?

Тільки ті люди вірять в біблію, які її ніколи не читали. В О Л Ь Т Е Р.

В чому ж полягало те “слово боже”, яке необхідно було слухати і виконувати усім, хто хотів бути “матерями і братами” єврея Ісуса? Про це довідуємося із проповіді самого Ісуса...

Ось одна з них:

“І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або
батька, чи матір, чи дітей, чи землі, — той багатократно одержить і
успадкує вічне життя” (Матвія, 19: 29).
Чи може хоч одна християнська держава внести це положен-
ня чи усі наведені заповіді Ісуса у свій Закон про сім’ю?
Чим же завинила перед Ісусом його мати Марія, що він так
привселюдно відмовився від неї? Чи не “волю” Єгови вона вико-
нувала, виношуючи тіло Христоса в своїй утробі і виростивши йо-
го до часу зникнення з дому?.. Чого ще жадає Ісус від неї, щоб
визнати її матір’ю понад усіх матерів? Можливо, вона повинна бу-
ла, продавши свою хату і все своє майно, роздати виручені гроші
невдячним і лінивим жебракам і злидарям, а сама піти слідом за
ними жебракувати і нести незрозумілого для юдейської релігійної
традиції “хреста”?…
Чому ж тоді Єгова, “бог євреїв”, не натякнув Марії, щоб во-
на покинула свій дім, землі, чоловіка Йосипа, маленького Ісусика ще
тоді, коли годувала його власними грудьми?..


Євангелісти нічого не повідомляють про стосунки Ісуса і його
учнів з жінками. В євангеліях вміщені імена колишньої повії Марії
Магдалини, Марії, матері Клеопа, Сусани, Соломії, Марії, матері
Якова та Йосипа… Відомо лише те, що Ісус ставав на захист повій-
юдейок, до яких (за християнськими легендами) всі чоловіки з ото-
чення Ісуса ставились з презирством. Даючи повіям зрозуміти, що

інші юдеї не менше грішні за них, він робив їх своїми прихильниця-
ми. Вдячні повії йдуть слідом за ним туди, куди він ішов, намагають-
ся мити йому ноги, ніби своєму чоловікові, виливати йому на голо-
ву мирро. Після зустрічі з ним вони не стають порядними жінками,
не одружуються і не розпочинають впорядковане сімейне життя, як
усі нормальні жінки, а вештаються разом з Ісусом і учнями і ведуть
(за євангеліями) аскетичний спосіб життя, бо повністю відмовляють-
ся від будь-якого статевого спілкування з чоловіками.
Чимало критично настроєних дослідників припускають, що
жінки-повії, на захист яких ставав Ісус, поповнювали пізніше його
духовний “гарем”, бо як інакше зрозуміти сьогоднішніх жінок-чер-
ниць, які називають себе “нєвєстами Христовими”… Як можна на-
зивати себе “нєвєстою” чоловіка, з яким ніколи не будеш кохати-
ся, і який ніколи сам не кохався з жодною жінкою під час свого
земного і “небесного” життя?

Навіть згідно з церковним каноном “Нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка” (1Кор., 7: 2) ані Ісус не має права на багатьох жінок, ані всі черниці не мають права бути “нєвєстами” одного Ісуса.

Саме ці черниці донесли до нас звичай називати себе за тра-
дицією перших християн “рабами Господніми”, щоби позбавити
земних рабовласників права володіти ними, а сучасні жінки-чер-
ниці називають себе “нєвєстами Христовими”, щоби ніхто із зем-
них чоловіків не зазіхав на них.

Зверніть увагу на те, що Ісуса і його учнів супроводжували
жінки, але ніхто їх чомусь не вважає ні “ученицями”, ні “апостол-
ками”. Сам Ісус на останню “тайну вечерю” не запросив жодної
жінки, навіть свою рідну матір Марію й двох сестер.
Цікавим є той факт, що Ісус майже усі свої повчання присвя-
тив чоловікам. Лише Павло, помітивши цей недолік, вигадував
власні повчання і накази стосовно жінок, прикриваючись вислов-
люванням: “Даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бу-
ти вірним”.
Дивно, що всі 14 повчаннь Павла сприймаються нинішніми
християнами нарівні зі заповідями Ісуса Христоса, хоча Павло уч-
нем Ісуса ніколи не був.
Є в цих посланнях і місця, просякнуті заповідями, в яких при-
нижується гідність жінки на релігійному рівні. Але ці заповіді не
суперечать ні науці Ісуса, ані заповідям Старого заповіту. Багато
християнок вже встигли до них звикнути, і навіть полюбити...

 

Автор - Світояр